http://cool-chemistry.ucoz.ua/ Поговоримо про...хімію Fri, 30 Jan 2015 21:10:38 GMT uCoz Web-Service <p style="text-align: justify;">У 1826 році німецький хімік Отто Унфердорбен ледве не загинув. Ось як це сталось. Унфердорбен закортів добути із калій перманганату речовину, що надає солі фіолетового кольору. Розчиняючи кристали перманганату у концентрованій сульфатній кислоті, він помітив появу маслянистої зеленувато-чорної рідини та зрадів, вважаючи, що ця рідина і є "барвником" солі. Унфердорбен вирішив виділити добуту рідину перегонкою та почав нагрівання. Але несподівано пролунав сильний вибух, яке мало не коштував хіміку життя. В чому помилився Унфердорбен?</p> <p style="text-align: justify;">У 1826 році німецький хімік Отто Унфердорбен ледве не загинув. Ось як це сталось. Унфердорбен закортів добути із калій перманганату речовину, що надає солі фіолетового кольору. Розчиняючи кристали перманганату у концентрованій сульфатній кислоті, він помітив появу маслянистої зеленувато-чорної рідини та зрадів, вважаючи, що ця рідина і є "барвником" солі. Унфердорбен вирішив виділити добуту рідину перегонкою та почав нагрівання. Але несподівано пролунав сильний вибух, яке мало не коштував хіміку життя. В чому помилився Унфердорбен?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/mn2o7/2015-01-31-27 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/mn2o7/2015-01-31-27 Fri, 30 Jan 2015 21:10:38 GMT <p style="text-align: justify;">Ось таке запитання "на п'ятірочку" отримав абітурієнт хімічного факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна на вступному іспиті: "Чи можна із двох сильних кислот при їх змішуванні добути розчин солі?" Що він відповів?</p> <p style="text-align: justify;">Ось таке запитання "на п'ятірочку" отримав абітурієнт хімічного факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна на вступному іспиті: "Чи можна із двох сильних кислот при їх змішуванні добути розчин солі?" Що він відповів?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/no2clo4/2015-01-30-26 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/no2clo4/2015-01-30-26 Fri, 30 Jan 2015 20:54:07 GMT <p style="text-align: justify;">У 1888 році французький хімік Франсуа Рауль уклав парі із другом, теж хіміком, що зможе перенести частину води із склянки з чистою водою в склянку із водним розчином солі, не піднімаючи ковпак, яким накриті обидві склянки. Склянки із водою та соляним розчином накрили ковпаком, поставили до комори та опечатали. Коли ж за тиждень двері відчинили, то побачили, що об'єм чистої води зменшився, а об'єм розчину солі, навпаки, збільшився. Друг Рауля із здивуванням вигукнув: "Що за чортівня?" Як же пояснити це дивне явище?</p> <p style="text-align: justify;">У 1888 році французький хімік Франсуа Рауль уклав парі із другом, теж хіміком, що зможе перенести частину води із склянки з чистою водою в склянку із водним розчином солі, не піднімаючи ковпак, яким накриті обидві склянки. Склянки із водою та соляним розчином накрили ковпаком, поставили до комори та опечатали. Коли ж за тиждень двері відчинили, то побачили, що об'єм чистої води зменшився, а об'єм розчину солі, навпаки, збільшився. Друг Рауля із здивуванням вигукнув: "Що за чортівня?" Як же пояснити це дивне явище?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/raoult_law/2015-01-27-25 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/raoult_law/2015-01-27-25 Mon, 26 Jan 2015 21:46:25 GMT <p style="text-align: justify;">До блакитного водного розчину купрум(II)сульфату додали розчин лугу: утворився блакитний осад. Помилувавшись ним, до суміші додали гідроксиламін NH₂OH, що спричинило переродження осаду на цегляно-червоний. Його відділили від розчину, промили водою та обробили розведеною сульфатною кислотою. Як не дивно, осад не зник, а навпаки, ніби став ще більш червоним! При цьому розчин сульфатної кислоти набув блакитного забарвлення. Що це за перетворення?</p> <p style="text-align: justify;">До блакитного водного розчину купрум(II)сульфату додали розчин лугу: утворився блакитний осад. Помилувавшись ним, до суміші додали гідроксиламін NH₂OH, що спричинило переродження осаду на цегляно-червоний. Його відділили від розчину, промили водою та обробили розведеною сульфатною кислотою. Як не дивно, осад не зник, а навпаки, ніби став ще більш червоним! При цьому розчин сульфатної кислоти набув блакитного забарвлення. Що це за перетворення?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/cu2o_cu/2015-01-27-24 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/cu2o_cu/2015-01-27-24 Mon, 26 Jan 2015 21:31:55 GMT <p style="text-align: justify;">Щоб продемонструвати ефектний дослід - виверження фератного вулкану, змішують 1 г залізної пудри із 2 г сухого калій нітрату, попередньо подрібненого в ступці. Суміш переносять у поглиблення гірки, зробленої із 4-5 столових ложек сухого річного піску, змочують етанолом та підпалюють. Починається бурхлива реакція із виділенням іскор, буроватого диму й великої кількості теплоти - майже повна картина вулканічної діяльності. Якщо утворений таким чином після закінчення реакції твердий залишок помістити в склянку із холодною водою, утвориться червоно-фіалковий розчин, при підкисленні якого відбувається виділення молекулярного кисню. Запишіть, будь-ласка, рівняння всіх згаданих вище реакцій.</p> <p style="text-align: justify;">Щоб продемонструвати ефектний дослід - виверження фератного вулкану, змішують 1 г залізної пудри із 2 г сухого калій нітрату, попередньо подрібненого в ступці. Суміш переносять у поглиблення гірки, зробленої із 4-5 столових ложек сухого річного піску, змочують етанолом та підпалюють. Починається бурхлива реакція із виділенням іскор, буроватого диму й великої кількості теплоти - майже повна картина вулканічної діяльності. Якщо утворений таким чином після закінчення реакції твердий залишок помістити в склянку із холодною водою, утвориться червоно-фіалковий розчин, при підкисленні якого відбувається виділення молекулярного кисню. Запишіть, будь-ласка, рівняння всіх згаданих вище реакцій.</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/k2feo4/2015-01-25-23 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/k2feo4/2015-01-25-23 Sun, 25 Jan 2015 19:37:22 GMT <p style="text-align: justify;">Як відомо, утворення амальгами - властивість, що притаманна багатьом металам. Але зараз мова піде не про метал. У скляний циліндр, який поставили на фарфорову тарілку, наливають до половини його висоти концентрований розчин амоній хлориду. До розчину додають 10-15 г рідкої амальгами натрію (Na, Hg). Тієї ж миті починається хімічна реакція, що супроводжується спіненням амальгами, а пориста сіра маса ртуті, що утворюється при цьому, виповзає із циліндра на тарілку. Поясніть побачений дослід. Складіть відповідні рівняння хімічних перетворень.</p> <p style="text-align: justify;">Як відомо, утворення амальгами - властивість, що притаманна багатьом металам. Але зараз мова піде не про метал. У скляний циліндр, який поставили на фарфорову тарілку, наливають до половини його висоти концентрований розчин амоній хлориду. До розчину додають 10-15 г рідкої амальгами натрію (Na, Hg). Тієї ж миті починається хімічна реакція, що супроводжується спіненням амальгами, а пориста сіра маса ртуті, що утворюється при цьому, виповзає із циліндра на тарілку. Поясніть побачений дослід. Складіть відповідні рівняння хімічних перетворень.</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/nh4_hg/2015-01-25-21 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/nh4_hg/2015-01-25-21 Sun, 25 Jan 2015 19:18:27 GMT <p style="text-align: justify;">У 1827 році німецький хімік Ейльгард Мітчерліх здійснював черговий свій дослід, добуваючи сполуки елемента Селену. Мітчерліх додав до водного розчину селенітної кислоти H₂SeO₃ гідроген пероксид H₂O₂, а після випаровування та охолодження отриманої суміші добув безбарвні кристали невідомої речовини. Ці кристали виявилися досить легкоплавкими. Коли у розплав нової речовини випадково виронили вуглинку С, вона спалахнула яскравим полум`ям та швидко згоріла. Потім дав течу лабораторний тигель із золота, в якому знаходився розплав. Мітчерліх припинив дослід та розчинив у воді те, що залишилось у тиглі. Хімічний аналіз добутого розчину показав наявність елементів Селену та Ауруму, а також...селенітної кислоти. "Значить реакція із гідроген пероксидом відбулась не до кінця? А як у розчині опинився Аурум?" Допоможіть ученому зрозуміти результати досліду.&nbsp;</p> <p style="text-align: justify;">У 1827 році німецький хімік Ейльгард Мітчерліх здійснював черговий свій дослід, добуваючи сполуки елемента Селену. Мітчерліх додав до водного розчину селенітної кислоти H<sub>2</sub>SeO<sub>3</sub> гідроген пероксид H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>, а після випаровування та охолодження отриманої суміші добув безбарвні кристали невідомої речовини. Ці кристали виявилися досить легкоплавкими. Коли у розплав нової речовини випадково виронили вуглинку С, вона спалахнула яскравим полум`ям та швидко згоріла. Потім дав течу лабораторний тигель із золота, в якому знаходився розплав. Мітчерліх припинив дослід та розчинив у воді те, що залишилось у тиглі. Хімічний аналіз добутого розчину показав наявність елементів Селену та Ауруму, а також...селенітної кислоти. "Значить реакція із гідроген пероксидом відбулась не до кінця? А як у розчині опинився Аурум?" Допоможіть ученому зрозуміти результати досліду.&nbsp;</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/h2seo4/2015-01-25-20 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/h2seo4/2015-01-25-20 Sun, 25 Jan 2015 18:52:04 GMT <p style="text-align: justify;">Часом, дивні хімічні перетворення відбуваються із найбільш буденними предметами і речовинами... Візьмемо алюмінієву ложку та ретельно очистимо її дрібнозернистим наждаком. Знежиримо її невеликою кількістю ацетону (СН₃)₂СО. Після цього зануримо ложку на декілька секунд у розчин меркурій(II)нітрату, що містить у 100 мл води 3,3 г солі. Щойно поверхня алюмінію у розчині стане сірою, виймаємо ложку, промиваємо дистильованою водою, сушимо та промокаємо (не витираємо) фільтрувальним папером. На наших очах почнеться справжнє диво: металічна ложка поступово буде перетворюватися на білі пухнасті пластівці, і незабаром від неї залишитья лише сірувата купка "попелу". Поясніть цей дослід, наводячи відповідні хімічні рівняння.<br /> &nbsp;</p> <p style="text-align: justify;">Часом, дивні хімічні перетворення відбуваються із найбільш буденними предметами і речовинами... Візьмемо алюмінієву ложку та ретельно очистимо її дрібнозернистим наждаком. Знежиримо її невеликою кількістю ацетону (СН₃)₂СО. Після цього зануримо ложку на декілька секунд у розчин меркурій(II)нітрату, що містить у 100 мл води 3,3 г солі. Щойно поверхня алюмінію у розчині стане сірою, виймаємо ложку, промиваємо дистильованою водою, сушимо та промокаємо (не витираємо) фільтрувальним папером. На наших очах почнеться справжнє диво: металічна ложка поступово буде перетворюватися на білі пухнасті пластівці, і незабаром від неї залишитья лише сірувата купка "попелу". Поясніть цей дослід, наводячи відповідні хімічні рівняння.<br /> &nbsp;</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/al_hg/2015-01-25-19 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/al_hg/2015-01-25-19 Sat, 24 Jan 2015 23:39:00 GMT <p style="text-align: justify;">Відомо, що золото реагує із натрій цианідом у водному розчині в присутності кисню, перетворюючись у міцний комплекс - натрій дицианоаурат(I) Na[Au(CN)₂]:</p> <p style="text-align: center;">4Au + 8NaCN + 2H₂O + O₂ = 4Na[Au(CN)₂] + 4NaOH</p> <p style="text-align: justify;">Після подрібнення золотоносну руду розчиняють у розчині натрій цианіду, одночасно продуваючи повітря, і отримують розчин Na[Au(CN)₂]. До добутого розчину додають надлишок цинкового пилу. Цинк - відіграє роль сильного відновника, а реакція...</p> <p style="text-align: center;">2Na[Au(CN)₂] + Zn = Na₂[Zn(CN)₄] + 2Au</p> <p style="text-align: justify;">...відбувається майже миттєво. Суміш золотого порошку та надлишку цинкового пилу обробляють розведеною соляною кислотою, яка хімічно розчиняє цинк. Добутий таким чином та промитий водою осад і є чистим золотом. У 1844 році цей спосіб отримання золота і... <p style="text-align: justify;">Відомо, що золото реагує із натрій цианідом у водному розчині в присутності кисню, перетворюючись у міцний комплекс - натрій дицианоаурат(I) Na[Au(CN)₂]:</p> <p style="text-align: center;">4Au + 8NaCN + 2H₂O + O₂ = 4Na[Au(CN)₂] + 4NaOH</p> <p style="text-align: justify;">Після подрібнення золотоносну руду розчиняють у розчині натрій цианіду, одночасно продуваючи повітря, і отримують розчин Na[Au(CN)₂]. До добутого розчину додають надлишок цинкового пилу. Цинк - відіграє роль сильного відновника, а реакція...</p> <p style="text-align: center;">2Na[Au(CN)₂] + Zn = Na₂[Zn(CN)₄] + 2Au</p> <p style="text-align: justify;">...відбувається майже миттєво. Суміш золотого порошку та надлишку цинкового пилу обробляють розведеною соляною кислотою, яка хімічно розчиняє цинк. Добутий таким чином та промитий водою осад і є чистим золотом. У 1844 році цей спосіб отримання золота із бідних руд винайшов россійський інженер грузинського походження. Як його звали?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/bagrationi/2015-01-25-17 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/bagrationi/2015-01-25-17 Sat, 24 Jan 2015 23:02:14 GMT <p style="text-align: justify;">Деякий хімік, наслідуючи Пушкіну, завів собі "сердолікову" каблучку і весь час носив її на вказівному пальці, не знімаючи цей талісман навіть під час роботи в лабораторії. Одного разу, йому довелось досліджувати властивості блідо-жовтої, димлячої на повітрі рідини складу BrE₃(E - неметалічний елемент). Так сталось, що каблучка-талісман зісковзнула із пальця та впала у досліджувальну рідину. Вона бурхливо спінилась, а каблучка - і камінь-сердолік, і срібна оправа - швидко розчинилася. Як пояснити те, що відбулося?</p> <p style="text-align: justify;">Деякий хімік, наслідуючи Пушкіну, завів собі "сердолікову" каблучку і весь час носив її на вказівному пальці, не знімаючи цей талісман навіть під час роботи в лабораторії. Одного разу, йому довелось досліджувати властивості блідо-жовтої, димлячої на повітрі рідини складу BrE₃(E - неметалічний елемент). Так сталось, що каблучка-талісман зісковзнула із пальця та впала у досліджувальну рідину. Вона бурхливо спінилась, а каблучка - і камінь-сердолік, і срібна оправа - швидко розчинилася. Як пояснити те, що відбулося?</p> https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/sio2_brf3/2015-01-25-16 SergeyChem https://cool-chemistry.ucoz.ua/blog/sio2_brf3/2015-01-25-16 Sat, 24 Jan 2015 22:42:00 GMT